Назва статті	Регіональні особливості корупції в Україні
Автор(и)	СЕРГІЙ МІНЧЕНКО доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, габілітований доктор правничих наук (Республіка Польща), проректор Національної академії прокуратури України, м. Київ, Україна, s.minchenko74@gmail.com
Назва журналу	Науково-теоретичний та науково-практичний журнал “Вісник Національної академії прокуратури України”
Випуск	3’2018
Сторінки	[86–98]
Анотація	Дедалі частіше науковці та практики звертають увагу на необхідність застосування регіонального підходу в дослідженні злочинності, що, на думку автора, закономірно, оскільки вона виникає саме під впливом явищ і процесів, які в кожному регіоні мають свої особливості. Аналіз таких особливостей сприятиме розробці більш ефективних заходів запобігання цьому негативному явищу. Метою статті є встановлення чинників, які впливають на різний рівень корупції у регіонах України, та визначення основних заходів запобігання їй. Як найбільш ефективний та універсальний розглядається спосіб вивчення корупції на регіональному рівні у взаємозв’язку з факторами, що детермінують криміногенну активність населення регіону. Наведено переваги зазначеної наукової позиції. Визначено, що регіональний підхід полягає в кримінологічному аналізі окремих просторових систем, виявленні дестабілізуючих факторів у них, джерел дезорганізації тощо. Зважаючи на це, звернено увагу на регіональні особливості корупційної злочинності. Їх комплексне дослідження має стати підґрунтям для оновлення ефективності протидії корупційним злочинам. З огляду на проведення реформ в економіці, політиці, правоохоронній діяльності встановлено наявність певних позитивних зрушень у протидії корупції з боку держави. Водночас залишаються не розв’язаними проблеми щодо стану реалізації заходів, програм, планів протидії та запобігання корупції. Їх упровадження не можна визнати задовільним, зокрема й на місцевому рівні. Вивчено зарубіжний досвід протидії корупції. Так, у Республіці Польща одним із чинників, що безпосередньо впливає на ситуацію стосовно корупції в країні, визнається рівень доходів населення. Наведено також дані авторитетних міжнародних організацій по боротьбі з корупцією, з яких убачається, що, незважаючи на незначне покращення своїх позицій в рейтингу сприйняття корупції в 2017 році, Україна досі посідає доволі низьке, 130-е місце. Наголошено на необхідності завершення формування структурованої системи антикорупційних органів. Акцентовано увагу на закономірностях і взаємозв’язках рівня корупційної злочинності (зокрема, в органах Національної поліції України) в різних регіонах, негативних процесах, що у них відбуваються. Так, аналіз статистичних даних і повідомлень у засобах масової інформації дає підстави стверджувати, що рівень злочинності найвищий саме в тих регіонах, які є лідерами за кількістю затриманих поліцейських-хабарників. Так само другі специфічні чинники впливають на рівень корупції в інших регіонах України. До них автор відносить рівень забезпеченості населення, економічний розвиток регіону, вплив зовнішніх факторів і формування на їх тлі певних традицій тощо. Встановлено, що для ефективної організації запобігання корупції суттєве значення має аналіз як загальних для України даних, так і кримінологічних особливостей регіонів, різних соціальних груп і сфер їх життєдіяльності. Для цього необхідно виконати головні завдання регіональних кримінологічних досліджень корупції, перелік яких наведено у статті. Наголошується на відсутності єдиного універсального показника, який комплексно характеризував би корупцію у всій різноманітності її проявів. Тому при застосуванні регіонального підходу в дослідженні корупції доцільно використовувати класифікацію регіонів за різними характеристиками, зокрема: природними умовами, демографічними показниками, основними функціями в народному господарстві країни, провідними сферами та видами життєдіяльності людей. Запропоновано також класифікацію регіонів із урахуванням сукупності показників, що продукують корупцію, за допомогою якої виділено окремі соціально- економічні макрорегіони України. Автор акцентує увагу на тому, що криміногенні процеси, як і будь-які інші процеси та суспільні відносини, специфічним чином проявляються у конкретному регіоні з огляду на його економічні, демографічні, етнічні, кримінологічні й інші особливості. Тому вивчати корупцію на регіональному рівні варто з урахуванням тих факторів, що можуть детермінувати криміногенну активність і диференціювати боротьбу з цим явищем у конкретних умовах. Запропоновано також перелік конкретних заходів запобігання корупції в регіонах.
Ключові слова	корупція; рівень злочинності; регіональний підхід; протидія; запобігання.
References	REFERENCES Bibliography Authored books 1. Hołyst Brunon, Krіminologia (Wydawnictwo Wolters Kluwer SA 2016) 1292 (in Poland). Edited books 2. Kojder A, ‘Korupcja i poczucie moralne Polakow’ (w:) Kondycia moralna spoleczenstwa polskiego (Janusz Mariański red, Wydawnictwo WAM 2002) 233 (in Poland). Encyclopedias 3. Rossijskaia kriminologicheskaia entsiklopedia [Russian Criminological Encyclopedia] (Dolgova A obshh. red, Norma – Infra-M 2000) 577 (in Russian). Journal articles 4. Raska Je, ’Prestupnost’ kak pokazatel’ sostojanija social’nogo prostranstva’ [‘Crime as an indicator of the state of social space’] (1987) Vyp. 761 Teoreticheskie problemy izuchenija territorial’nyh razlichij v prestupnosti. Uchenye zapiski TarGU 18–30 (in Russian). Websites 5. Transparency International http://uk.wikipedia.org/wiki/Трансперенсі_Інтернешнл accessed 20 September 2018 (in Ukrainian). 6. ‘Khabari u policii. Khto, za shcho i skilky brav’ [‘Police bribes. Who, what and how much they took’] Infohrafi ka. Internet-almanakh «Antydot» https://youtu.be/XtIF6GQhLoA accessed 25 July 2018 (in Ukrainian).